Соціальне партнерство

Соціальне партнерство у різних сферах, зокрема й в освіті, є потребою часу, особливо нині, коли зрештою прийшло усвідомлення, що поодинці складно досягти вагомих результатів. Поняття соціального партнерства спершу застосовували в галузі трудового права на позначення співпраці роботодавців, профспілок, громадських об’єднань тощо. Але згодом межі його застосування розширилися. У дошкільній освіті соціальне партнерство дає змогу досягти позитивних результатів у матеріально-технічному забезпеченні та навчально-виховній роботі завдяки тісній співпраці учасників освітнього процесу, інших навчальних закладів, установ, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, громадських організацій, підприємств тощо.

Соціальне партнерство — це інструмент взаємодії, за допомогою якого представники різних суб’єктів, маючи специфічні інтереси, організовують спільну взаємовигідну діяльність.

Важливо, що при цьому всі сторони соціального партнерства усвідомлюють відповідальність за результати співпраці. Адже соціальне партнерство базується на таких принципах, як:

·        взаємовигідність;

·        відкритість;

·        добровільність;

·        унормованість;

·        різноманітність застосовуваних технологій.